Хімічні властивості спиртів (відео)

Спирти виявляють високу реакційну здатність завдяки наявності в їхніх молекулах функціональної гідроксильної групи ОН. Спирти є нейтральними речовинами й не дисоціюють на йони.

1. Горіння спиртів

При підпалюванні спирт горить світлим полум’ям із виділенням великої кількості теплоти. Під час горіння виділяється вуглекислий газ й вода: C₂H₅OH + 3O₂ → 2CO₂ + 3H₂O.

2. Реакція окиснення

Якщо в спирт занурити розжарену мідну спіраль, покриту чорним нальотом купрум (ΙΙ) оксиду, то спіраль стане блискучою, з’явиться специфічний запах альдегіду. Цю реакцію використовують для якісного визначення спиртів.

3. Взаємодія спирту з лужними металами

При дії на спирти лужних металів відбувається заміщення Гідрогену гідроксильної групи на атом металу. При цьому утворюються алкоголяти. Алкоголяти, утворені метиловим спиртом, називають метилатами, етиловим спиртом – етилатами:
2C₂H₅OH (етанол) + 2Na → 2C₂H₅ONa (натрій етилат) + H₂.

Спирти, подібно до води, бурхливо взаємодіють з металічним натрієм. Наступні спирти (пропіловий, аміловий) реагують слабше, а вищі реагують лише при нагріванні. З лугами спирти за звичайних умов алкоголятів не утворюють.

В суху пробірку поміщають невеликий шматочок металічного натрію (розміром з горошину), очищеного й просушеного фільтрувальним папером та доливають туди 2-3 мл спирту. До пробірки приєднують трубку з відтягнутим кінцем й підпалюють газ, що виділяється. Газ горить, отже це – водень.

Коли реакція закінчиться, білу масу виливають в порцелянову чашку й випарюють її на водяній бані до одержання білого порошку – натрій етилату. Реакція з натрієм дає привід зарахувати спирт до класу кислот. Але спирти не забарвлюють лакмус у червоний колір, практично не взаємодіють з розчинами лугів, тому спирти не відносяться до кислот.

4. Взаємодія спирту із галогеноводнями

У присутності водовіднімаючого засобу, такого як концентрована сульфатна кислота, спирти реагують із галогеноводневими кислотами з утворенням галагенопохідних насичених вуглеводнів. На відміну від попередньої реакції, при взаємодії спиртів з галогеноводнями в процесі бере участь ОН–група повністю:

C₂H₅OH (етанол) + HCl → C₂H₅Cl (хлоретан) + H₂O.

5. Дегідратація спиртів

У присутності водовіднімаючого засобу (концентрована сульфатна кислота, цинк хлориду) й підвищеної температури від молекул спиртів відщеплюється вода. Процес дегідратації може відбуватися двома різними шляхами, залежно від умов:

а) якщо дегідратація відбувається при нагріванні спирту (до 140°С) з достатньою кількістю концентрованої сульфатної кислоти, то відбувається утворення ненасиченого вуглеводню:
C₂H₅OH (етанол)  CH₂ = CH₂ (етилен) + H₂O;

б) якщо дегідратація відбувається за вищої температури при надлишку спирту, молекула води відщеплюється від двох молекул спирту, внаслідок чого утворюється етер:
2C₂H₅OH (етанол)  C₂H₅ – O – C₂H₅ (діетиловий етер) + H₂O

Загальна формула етерів R-O-R

У промисловості діетиловий етер одержують, пропускаючи пари спирту над алюміній оксидом при 250°С.

Етери – органічні речовини, молекули яких складаються з вуглеводневих радикалів, сполучених через атом Оксигену. Загальна формула етерів R–O–R. Радикали можуть бути однаковими (при взаємодії молекул одного спирту) або різними (при взаємодії молекул різних спиртів):
CH₃OH (метанол) + C₂H₅OH (етанол) 
CH₃ – O – C₂H₅ (метилетиловий етер) + H₂O.

Загальна формула еcтерів R-COO-R

6. Взаємодія спиртів з кислотами

Спирти реагують з органічними кислотами з утворенням естерів:

CH₃ – COOH (оцтова кислота) + HO – C₂H₅ (етиловий спирт) →
CH₃ – COO – C₂H₅ (оцтово–етиловий естер) + H₂O.

Підсумок:

· Спирти є нейтральними речовинами й не дисоціюють на йони.

· При дії на спирти лужних металів відбувається заміщення атома Гідрогену гідроксильної групи на атом металічного елемента.

· При взаємодії спиртів з концентрованими галогеноводневими кислотами утворюються галогенопохідні вуглеводнів.

· Якісною реакцією на спирти є їх взаємодія з розжареним CuO – мідь відновлюється.

· Спирти піддаються дегідруванню й дегідратації.